В нашем доме так сложилось, что владельцы двухэтажной квартиры верхних этажей Старицкий С.Г. и Ломадзе-Старицкая Е.Г. в течение пяти не интересуются состоянием своей квартиры, документы в ОСББ не подали, взносы ни разу не уплатили.
Квартира имеет плачевное состояние, в результате чего во время таяния снега или интенсивных дождей дождевая и талая вода проникает в квартиры двух нижних этажей.
Собственница одной из квартир, Дилёва С.Ю., возмущается бездействием ОСББ в решении этой проблемы, но сама никаких претензий к собственникам проблемной квартиры не предъявляет.
Дирекция разъясняет Дилёвой С.Ю своё отношение к этой проблеме, свои возможности и пути решения.
Дирекция разделяет ваше возмущение залитием квартир и пренебрежением к вашим правам и вашему имуществу со стороны Старицкого С.Г. и Ломадзе-Старицкой Е.Г.
Дирекция несколько раз направляло Старицкому С.Г. и Ломадзе-Старицкой Е.Г. предписания устранить причины затекания. Предписания эти игнорируются.
Иных возможностей, кроме направления предписания, в сложившейся ситуации дирекция не имеет.
Дирекция содержит общее имущество дома и управляет им. Отношения между собственниками являются их двусторонними отношениями, в которые дирекция не имеет права вмешиваться. Состояние квартир не входит в компетенцию дирекции. Собственник, квартира которого повреждена в результате действий (или бездействия) соседа, самостоятельно распоряжается своим правом взыскать с виновника суму ущерба или не конфликтовать с ним и вместо этого предъявлять не по адресу претензии к дирекции.
Решением проблемы могут быть либо страхование имущества, либо ваше личное обращение в суд. Дирекция предоставит вам все необходимые сведения об ответчиках.
Обращаем внимание, что право собственника управлять домом реализуется через общие собрания, которые вы не посещаете. На общих собраниях возможно принятие более действенных мер по решению проблемы замокания квартир, но для этого необходимо участие в общих собраниях.
В качестве примера судебной практики по таким искам публикуем Постановление Верховного Суда от 6 марта 2019 г.
Управляющий директор Ганоцкий И.В.
Державний герб України
Постанова
Іменем України
06 березня 2019 року м. Київ
справа № 522/1781/16-ц провадження № 61-19780св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого — Червинської М. Є., суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач — ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа — об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_2»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 липня 2016 року у складі судді: Погрібного С. О. та рішення апеляційного суду Одеської області від 06 червня 2017 року у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Позовна заява обґрунтована тим, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, яку 17 листопада 2015 року було затоплено відповідачами, які є власниками квартири № 59 за вказаною адресою. Внаслідок залиття квартири їй будо завдано майнової шкоди в розмірі 31 174 грн.
ОСОБА_1 просила солідарно стягнути з відповідачів:
майнову шкоду в сумі 31 174 грн;
витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 2 746 грн;
суму судового збору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 липня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті залиття квартири, в розмірі 31 174 грн. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати, пов’язані із проведенням експертного дослідження у розмірі 2 746 грн. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 551,21 грн. У задоволенні інших вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що власність зобов’язує. Відповідачі зобов’язані вжити усіх належних заходів аби запобігти створенню загрози оточуючим та їх майну. Чинним законодавством не передбачено стягнення таких витрат у солідарному порядку.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення відмовлено.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 06 червня 2017 року заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 липня 2016 року змінено, викладено резолютивну частину рішення в новій редакції. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті залиття квартири, в розмірі 31 174 грн.
Розподілено судові витрати (по сплаті судового збору в сумі 551,21 грн) шляхом присудження (стягнення) з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 275,6 грн з кожної.
Відмовлено у розподілі судових витрат шляхом присудження витрат по сплаті експертного дослідження з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 606,32 грн.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що приміщення квартири АДРЕСА_2 пошкоджені внаслідок залиття з розташованої вище квартири № 59. ОСОБА_2, не довела, що шкода завдана не з її вини та з вини її дочки. Вимога про стягнення судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи, не є позовними вимогами. Стягуючи солідарно з відповідачів на користь позивачки 31 174 грн суд першої інстанції задовольнив позов в повному обсязі, проте у резолютивній частині рішення помилково зазначив, що задовольняє позов частково. Понесені позивачем витрати на оплату замовленого нею дослідження не є судовими, а тому не можуть присуджуватися на її користь з відповідачів у зв’язку з ухваленням рішення на її користь.
Аргументи учасників справи
У червні 2017 року ОСОБА_2 звернулась із касаційною скаргою, у якій просила скасувати оскаржені рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилалася на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що акт обстеження квартири не відповідає законодавству. Не встановлено норму матеріального права щодо солідарної відповідальності відповідачів. Відповідачі в квартирі на той час не проживали. Висновок експерта заснований на недостовірних даних.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та зупинено виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 06 червня 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційних скаргах, з таких мотивів.
Зобов’язання про відшкодування шкоди — це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов’язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов’язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов’язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом — шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоди завдано не з його вини.
Відповідно до частини першої статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
У постанові Верховного Суду України від 12 лютого 2014 року у справі № 6-168цс13 зроблено висновок по застосуванню статті 1190 ЦК України та вказано, що зі змісту зазначеної норми матеріального права, особи, які спільно заподіяли неподільну шкоду взаємопов’язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Суди встановили, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 09 жовтня 2000 року є власником квартири АДРЕСА_3.
ОСОБА_2 на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2004 року є власником 2/3 частин квартири АДРЕСА_1, а власником 1/3 частини вказаної квартири був ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3, яка проживала у цій квартирі, фактично прийняла спадщину після смерті свого батька.
Згідно з актом обстеження від 17 листопада 2015 року, складеним комісією ОСББ «АДРЕСА_2», квартири АДРЕСА_4 комісія встановила, що ОСОБА_2 перекрила на стояку подачу гарячої води в свою квартиру у зв’язку із великою заборгованістю за комунальними платежами перед ОСББ «АДРЕСА_6». За її відсутності дочка ОСОБА_3 намагалась відкрити кран гарячої води на стояку, проте внаслідок неправильних та непрофесійних дій відбулася поломка згону по різьбі.
Відповідно до висновку № ЕД-2-1-110/15 про проведення будівельно-технічного експертного дослідження від 25 січня 2016 року, складеного судовим експертом ОСОБА_5, в результаті обстеження квартири АДРЕСА_5 встановлено, що приміщення квартири АДРЕСА_2 постраждало від залиття з розташованої вище квартири №59. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт, внаслідок залиття водою приміщень квартири, що належить на праві власності ОСОБА_1 становить 31 174 грн.
За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про наявність правових підстав для задоволення позову.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв’язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 червня 2017 року зупинено виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 06 червня 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі. Оскільки оскаржені рішення залишено без змін, а касаційну скарга без задоволення, то виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 06 червня 2017 року слід поновити.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 липня 2016 року в незміненій апеляційним судом частині та рішення апеляційного суду Одеської області від 06 червня 2017 року залишити без змін.
Поновити виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 06 червня 2017 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: Н. О. Антоненко, В. І. Журавель. В. М. Коротун, В. І. Крат
