| Категорія справи №
: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності. |
|
| Надіслано судом: 08.04.2021. Зареєстровано: 09.04.2021. Оприлюднено: 09.04.2021. | |
| Дата набрання законної сили: 07.04.2021 | |
| Номер судового провадження: К/9901/36700/20 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2021 року
м. Київ
справа №826/9698/17
провадження №К/9901/36700/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД»
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2019 року (суддя Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року (головуючий суддя Василенко Я.М., судді Ганечко О.М., Кузьменко В.В.)
у справі №826/9698/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД»
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпек», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Консоль строй ЛТД», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 про визнання протиправними дій та скасування рішення,
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило:
— визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України з видачі сертифікату відповідності закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації серія ІУ №165133371049 від 03 грудня 2013 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Гіпек» на об`єкт: «Будівництво житлово-громадського комплексу на АДРЕСА_1 (І черга будівництва, 4 секційний будинок), нове будівництво»;
— скасувати сертифікат відповідності закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації серія ІУ № 165133371049 від 03 грудня 2013 року, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України товариству з обмеженою відповідальністю «Гіпек» на об`єкт: «Будівництво житлово-громадського комплексу на АДРЕСА_1 (І черга будівництва, 4 секційний будинок), нове будівництво».
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у задоволені позову відмовлено.
3. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й передати справу до суду першої інстанції.
4. Від ОСОБА_39 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він вважає касаційну скаргу необґрунтованою та просить суд закрити касаційне провадження на підставі пп.4 п. 5 ч. 1 ст. 339 КАС України.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 грудня 2013 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала замовнику будівництва — Товариству з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК» сертифікат серії ІУ №165133371049, яким засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво житлово-громадського комплексу на АДРЕСА_1 (І черга будівництва, 4 секційний будинок)».
6. Вказаний сертифікат відповідності був виданий на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації Житлово-громадського комплексу на АДРЕСА_1 від 20.11.2013.
7. Вважаючи дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України з видачі сертифікату відповідності закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації серії ІУ №165133371049 від 03 грудня 2013 року та сам сертифікат протиправними, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» звернулося до суду першої інстанції з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що внаслідок видачі спірного сертифіката замовнику — Товариству з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК», права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» не порушені і не обмежені.
9. Суди попередніх інстанцій врахували те, що у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність на момент подання замовником заяви про видачу сертифіката підстав для відмови у його видачі, зокрема, щодо неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката та докази того, що у поданих замовником документах виявлені недостовірні відомості або докази невідповідності об`єкта проектній документації на будівництво або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
10. Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
11. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних відносин правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 826/24764/15 та від 21 лютого 2020 року у справі №804/1599/16, а також не взяли до уваги правовий висновок, сформульований в постанові Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №904/1339/19, в частині надання оцінки відомостям щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Елекон ЛТД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Карент», які отримані в межах кримінального провадження та протоколів допиту. Також суди попередніх інстанцій не врахували висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 грудня 2019 року у справі №826/11072/16 в частині застосування положень ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
12. Скаржник вважає, що судом першої інстанції допущено процесуальні порушення, які не були виправлені судом апеляційної інстанції, а саме: не враховано, що позивачем дотримано порядок завіряння копій документів, доданих до позовної заяви; підтвердженням порушення судом рівності учасників судового процесу є прийняття після набрання чинності нової редакції КАС України від третіх осіб копій документів, які не відповідали нормам ст. 94 КАС України, так як судом прийнято заяви від третіх осіб, до яких було додано копії доказів, що підтверджують набуття останніми права власності та майнові права на квартири, які знаходяться в об`єкті будівництва.
13. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД», обґрунтовуючи своє порушене право у цій справі, зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту відповідає вимогам закону, оскільки скасування спірного акту попри індивідуальний характер його дії призведе до поновлення прав позивача, як учасника будівництва об`єкта нерухомості та надасть змогу здійснити дії по прийняттю спірного об`єкта будівництва в експлуатацію у встановлений законом спосіб. Питання дотримання вимог містобудівного законодавства є питанням суспільного інтересу, тому дотримання прав забудовника як власника нерухомого майна, прийняття в експлуатацію якого відбулося з порушеннями, не може мати переваги над інтересами суспільства в цілому, включно з потенційними покупцями житла в об`єкті «Будівництво житлово-громадського комплексу на АДРЕСА_1 (І черга будівництва, 4 секційний будинок)».
14. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_39 погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає доводи касаційної скарги з приводу неналежної оцінки доказів необґрунтованими. Третя особа стверджує, що законодавством не передбачено виведення з експлуатації багатоквартирних будинків з метою повторного прийняття їх в експлуатацію, тим більше з підстав, на які посилається позивач. Виведення багатоквартирних будинків з експлуатації можливе виключно з підстав суспільної необхідності або при визнанні будинку непридатним для проживання на підставі рішення місцевої ради.
15. ОСОБА_39 посилається на відсутність у позивача порушеного права, мотивуючи це тим, що судами встановлено, що позивач, ще до закінчення будівництва, втратив статус генерального підрядника (забудовника), що підтверджується матеріалами справи. Припинення позивачем виконання будівельних робіт у вказаному будинку встановлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №761/32696/13-ц. Таким чином, дії Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо видачі сертифіката серії IV № 165133371049 від 03 грудня 2013 року, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво житлово-громадського комплексу на АДРЕСА_1 (І черга будівництва, 4 секційний будинок)» та власне сам сертифікат не стосуються Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «КОНСОЛЬ ЛТД», не створюють та не припиняють прав чи обов`язків для вказаного товариства, а також не створюють будь-яких правових наслідків для нього.
16. ОСОБА_39 також зазначає про порушення позивачем строків звернення до суду, оскільки ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» Венська О.О. повинна була дізнатись про існування спірного сертифіката не пізніше 06 вересня 2016 року, в день, коли її представник Полякова М.А. ознайомилась з матеріалами цивільної справи в Шевченківському районному суді м. Києва. Проте з цим позовом Венська О.О. звернулась тільки у другій половині 2017 року, увівши суд в оману щодо дати, коли вона дізналась про спірний сертифікат. Крім того, у матеріалах справи є оригінал листа голови правління Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» Ясінського В.Б. (т. 7, а.с. 3), зі змісту якого вбачається, що про видачу спірного сертифікату голова правління дізнався 04 грудня 2013 року, тобто, наступного дня після видачі.
17. На думку ОСОБА_39 , суд першої інстанції не допустив порушень норм процесуального права, не прийнявши до уваги незасвідчені копії документів, доданих до позовної заяви, зважаючи на те, що представник позивача адвокат Пєвцова О.П. двічі відмовилась засвідчити своїм підписом додані до позовної заяви ксерокопії та пояснити їх походження і де зберігається оригінал, з якого вони виготовлені.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
19. Насамперед, Суд відзначає, що відносини щодо видачі сертифікату відповідності закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації серія ІУ №165133371049 від 03 грудня 2013 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Гіпек» на об`єкт: «Будівництво житлово-громадського комплексу на АДРЕСА_1 (І черга будівництва, 4 секційний будинок), нове будівництво». При цьому позивач — Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» не було учасником цих правовідносин. То ж при вирішенні цієї справи судам першочергово належало з`ясувати, чи має Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» право на звернення до суду з цим позовом.
20. Вирішуючи це питання, Верховний Суд керується ст. 55 Конституції України, за якою кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
21. У розвиток цієї конституційної норми, ч.ч. 1 та 3 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, обґрунтовуючи своє право на звернення до суду з цим позовом, посилається на те, що 24 жовтня 2001 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» та Українсько-хорватським підприємством «ГІПЕК» (наразі Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІПЕК») укладено договір спільної діяльності з будівництва житлово-громадського комплексу по АДРЕСА_1 за №0991/241-252, згідно з пп. 4.3.8 якого позивач виконує функції інвестора та генпідрядника об`єкта.
23. На підтвердження позовних вимог позивач долучив до позовної заяви копію договору спільної діяльності по будівництву «Житлово-громадського комплексу АДРЕСА_1″ від 24 жовтня 2001 року №0991/241-252.
24. Натомість судами попередніх інстанцій встановлено, що, в оскаржуваному сертифікаті відповідності генеральним підрядником зазначено не позивача, а іншу особу — Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «КОНСОЛЬ СТРОЙ ЛТД».
25. Згідно з повідомленням про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт, зареєстрованого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 12 вересня 2013 року за №ІУ 120132560032 та відповідність копії якого звірена з оригіналом окружним адміністративним судом у судовому засіданні 25 січня 2019 року, зазначено, що виконання робіт проводить Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «КОНСОЛЬ СТРОЙ ЛТД».
26. Наведене свідчить про зміну особи генерального підрядника з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «КОНСОЛЬ СТРОЙ ЛТД».
27. Колегія суддів також враховує те, що судовими рішеннями у справі №761/32696/13-ц за позовом ОСОБА_41 (є третьою особою у справі №826/9698/17) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» (позивач у справі №826/9698/17) про визнання майнових прав на об`єкт інвестування було встановлено те, що об`єкт будівництва по АДРЕСА_1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» не завершила, наприкінці 2012 року будівництво припинила. Будівництво було закінчене за ініціативою інвесторів зазначеного будинку за їх особисті додаткові кошти.
28. Вказане додатково свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» не виступало генеральним підрядником на момент прийняття спірного сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації.
29. Стверджуючи те, що обраний позивачем спосіб захисту відповідає вимогам закону, оскільки скасування спірного акту попри індивідуальний характер його дії призведе до поновлення прав позивача як учасника будівництва об`єкта нерухомості та надасть змогу здійснити дії по прийняттю спірного об`єкта будівництва в експлуатацію у встановлений законом спосіб, позивач не враховує таке.
30. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постановою господарського суду Київської області від 04 серпня 2016 року у справі № 911/5186/14 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» та відкрито його ліквідаційну процедуру.
31. Станом на сьогодні триває процедура ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД».
32. Юридична особа, яку визнано банкрутом, не може здійснювати свою господарську діяльність у звичному режимі, тому посилання позивача на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» після скасування сертифікату відповідності закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації зможе здійснити дії по прийняттю спірного об`єкта будівництва в експлуатацію у встановлений законом спосіб не відповідає дійсності.
33. Зважаючи на вагомість наслідків скасування сертифікату відповідності закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації для третіх осіб, які оформили право власності на квартири у відповідному будинку, Суд не може вважати обґрунтованими доводи позивача про наявність суспільного інтересу жителів цього будинку та обраного позивачем способу захисту із врахуванням обставин, викладених вище.
34. Отже, позивач не довів наявності у нього порушеного права у цій справі.
35. При цьому Суд наголошує, що у випадку якщо Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» вважає наявними порушення договору спільної діяльності по будівництву «Житлово-громадського комплексу АДРЕСА_1″ від 24 жовтня 2001 року №0991/241-252, то товариство може звернутися до суду в порядку господарського судочинства для захисту своїх прав, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності.
36. Суд першої інстанції правомірно зазначив про те, що копія договору спільної діяльності по будівництву «Житлово-громадського комплексу АДРЕСА_1″ від 24 жовтня 2001 року №0991/241-252 не може вважатись належним чином засвідченою, оскільки не містить відмітки «Згідно з оригіналом», назви посади, особи, яка засвідчила копію, та дати засвідчення копії. Натомість доводи касаційної скарги щодо належного оформлення копій документів, доданих до позовної заяви, є необґрунтованими і не спростовують висновки суду першої інстанції.
37. З огляду на вищенаведене, відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» права на звернення до суду є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.
38. Водночас, суди першої та апеляційної інстанції за наслідками розгляду справи зробили висновки по суті спору, зокрема щодо правомірності дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України при видачі сертифікату відповідності закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації серія ІУ №165133371049 від 03 грудня 2013 року.
39. Суд наголошує, що з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення.
40. Суд може робити висновок про неправомірність рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та про порушення у зв`язку із цим прав лише за позовом належного позивача. Оцінка рішень за позовом особи, яка не має права на звернення до суду, яка не є потерпілою у конкретних правовідносинах (є неналежним позивачем), апріорі не може призвести до захисту прав і не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства.
41. За таких обставин, висновки по суті спору зроблено за позовом неналежного позивача, а тому їх слід виключити з мотивувальної частини судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій.
42. Суд відхиляє доводи касаційної скарги стосовно суті спору як такі, що не впливають на загальний висновок про відмову у позові через відсутність у позивача порушеного права. Їх докладний аналіз є недоцільним.
43. Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
44. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги та необхідність зміни рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині мотивів відмови у задоволенні позову.
45. Зважаючи на результати касаційного провадження, судові витрати за подання касаційної скарги слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» — задовольнити частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року — змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову, а в іншій частині — залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб